Особистісно
зорієнтована модель трудового навчання вимагає глибокого осмислення і розуміння
педагогами необхідності здійснення навчально-виховного процесу на засадах
проектної технології.
Метод
проектів на уроках трудового навчання - це комплексний процес, який формує в
школярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці
і спрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії,
інформації, технологіями їх обробки.
Для
мене цінність проектування полягає в
тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової
і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого,
але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування,
розвиває морально-трудові якості, працелюбність, готує їх до свідомого вибору
професії.
На моє
глибоке переконання результати виконання проектів мають бути «відчутні»: якщо
це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична - конкретний
результат, готовий до впровадження.
В своїй
діяльності використовую проектні технології, що
передбачають використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих
методів, прийомів, засобів.
На уроках
трудового навчання я ставлю завдання таким чином, щоб кожен учень особисто
вибрав для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який
він хотів би виготовти чи вдосконалити, для того, щоб задовольнити
певні потреби людей.
Викорстовуючи
проектні технології розвиваю в учнів основні види мислення, творчі здібності,
прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. Крім того, під час роботи
над проектом розвиваю у школярів пізнавальну й трудову активність, формую
вміння самостійно використовувати свої знання і приймати рішення, розвиваю
комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в
групі, створюю можливості для реалізації міжпредметних зв'язків, виховую
технологічну культуру.
На своїх уроках намагаюся всю проектну діяльність учнів організувати
відповідно до віку учасників проекту, їх інтересів. Це важливо і при виборі
теми проекту, і при організації роботи по його виконанню.
·
Молодшим школярам характерно бажання
виконувати об’єкт, який їх зацікавив, відтворення цього об’єкту, очікування
особистого успіху, тому учні, в основному, виконують
конструкторсько-технологічні проекти. Учні 5-6 класів з особливим завзяттям
беруться до праці, зупиняючи свій вибір на роботах з випилювання та
випалювання. Вироби учнів 5-6 класів – це контурні сувеніри, силуети звірів і
птахів.
·
Учні середніх класів частіше вибирають
знайомі та потрібні об’єкти, але на окремих етапах роботи у них проявляється бажання добитися оригінальності.
Їх проекти частіше мають прикладний характер. Учні 7-8 класів виготовляють
діючі моделі іграшок.
·
Старшокласники прагнуть спробувати свої
можливості, реалізувати творчі задуми, тому вони виконують, в основному,
художньо-конструкторські проекти. Учні 9-11 класів проектують та виготовляють
полички для квітів, книжок, годівниці для птахів, кухонні набори.
Орієнтовну тематику проектних завдань
розробляю на кожен рік навчання. Прагну зробити її достатньо широкою,
постійно удосконалюю, враховуючи інтереси й можливості як учнів, так і свої
власні, та наявну матеріально-технічну базу. Також звертаю увагу на
відображення в тематиці проектів особливостей, пов’язаних з народною творчістю.
В своїй
роботі вважаю важливим питання про
структуру проектно-технологічної діяльності. Ця діяльність, як будь-яка інша,
має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст,
внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи
виконання проектно-технологічної діяльності.
Проектна діяльність учнів складається з чотирьох етапів:
організаційно-підготовчого, конструкторського, технологічного і заключного:
·
На першому етапі учні проводять
міні-маркетингові дослідження, здійснюють вибір і обґрунтовують проект.
·
На другому етапі аналізують наступну діяльність, визначають
оптимальний варіант конструкції, підбирають матеріал, планують технологічний
процес, розробляють конструкторсько-технологічну документацію.
·
На третьому етапі учні виконують
технологічні операції, передбачені технологічним процесом, здійснюючи
самоконтроль та дотримання технологічної та трудової дисципліни, культури
праці.
·
На заключному етапі учні проводять
контроль та іспит виробу, корегують конструкторсько-технологічну документацію,
складають пояснювальну записку з економічним обґрунтуванням та екологічною
оцінкою проекту, захищають проект.
Тему проекту мої учні обирають самі, іноді, за допомогою батьків, або ж за
моєю порадою. Самостійність вибору теми стараюсь заохочувати, але перевіряю вибір, зважаючи на
можливості учня і матеріально-технічну базу майстерні. Участь батьків у
проектній діяльності доцільна, але вони мають допомогти обрати проект для
дитини, а не для себе. Діти, яким важко виконувати творчі проектні роботи,
можуть отримати завдання на виготовлення конкретного виробу прикладного
характеру. Зокрема це такі вирби : совок для сипучих продуктів, совочок для
прибирання, молоток слюсарний, кухонні набори тощо.
Після проведення міні-маркетингових досліджень, визначення вагомості та
доцільності виконання проекту учні починають виконання роботи за наявності
конструкторської та технологічної документації, а саме ескізу і технологічної
картки виготовлення виробу. Значну частину проекту, особливо описову, учні
можуть виконувати вдома.
Виконання творчого проекту обов’язково закінчується його захистом перед
класом. Такий захист допомагає відпрацювати єдині вимоги до проектів, стимулює
формування в учнів почуття відповідальності, вміння робити порівняльні
висновки, здійснювати самооцінку, розвивати творчі здібності та вміння
відстоювати свої творчі ідеї.
До захисту кожен учень представляє
пояснювальну записку та виріб. Дату захисту проекту повідомляю заздалегідь.
Також завчасно довожу до учнів критерії оцінювання та порядок проведення
захисту. Захист відбувається перед спеціальною експертною комісією, що
складається з однокласників. Для виступу кожному учню надається 5-7 хвилин.
Після виступу учні класу мжуть задавати питання з теми проектної роботи.
Підсумкова оцінка творчого проекту не лише підводить підсумок, але й має велике
виховне значення. Оцінки виставляю також протягом виконання проекту, на
поточних заняттях, і обов’язково враховую їх під час підведення підсумків - це
дисциплінує учнів. Загальна оцінка є середньоарифметичним чотирьох оцінок: за
поточну роботу, за виріб, за пояснювальну записку і за захист проекту. З
критеріями оцінювання проектів учні ознайомлені заздалегідь.
Обов’язково враховую під час виставлення оцінок оригінальність, якість
виконання, раціональність, естетичність і охайність, дотримання правил техніки
безпеки та культури праці, ступінь самостійності, рівень творчості.
Проектна діяльність спонукає дітей до активізації практичної діяльності і
тим самим підвищує рівень навчальних досягнень учнів.
